Є люди,
професія яких невіддільна від їхнього життя. Це
люди невичерпної енергії і творчий шлях їх -
суцільне горіння. Таким був Генріх Густавович
Нейгауз - піаніст і педагог, публіцист і
музично-суспільний діяч. У цій багатогранній
натурі усе втілювало єдину, динамічну
спрямованість до прекрасного, до Мистецтва з
великої букви, до мистецтва справжнього,
правдивого, натхненного.
Майбутнє зростає із минулого. Тому в першій
Кіровоградській музичній школі ім. Г.Г.Нейгауза
турбуючись про майбутнє, старанно збирають і
бережуть усе, що стосується славнозвісного
культурного минулого нашого міста, чудових
музикантів - земляків, і, насамперед, народного
артиста РСФСР, доктора мистецтвознавства,
заслуженого діяча мистецтв, професора
Московської консерваторії Генріха Нейгауза.
Генріх Густавович Нейгауз народився 12 квітня
1888 року в місті Єлисаветграді (нині - Кіровоград).
Початкову музичну освіту він одержав у свого
батька, фундатора місцевої музичної школи. По
закінченні гімназії Генріх Густавович займався
під керівництвом піаніста Л.Годовського в
Берліні. Там же він вивчав теорію композиції під
керівництвом учня Танєєва професора Юона.
Пізніше поступив у Віденську академію музики в
школу вищої майстерності, яку закінчив на
відмінно.
Після повернення на батьківщину Нейгауз здав
екстерном у Петроградській консерваторії іспити
і у 1916 році почав свою педагогічну діяльність у
Тбілісі. Повернувшись в Єлисаветград, працював у
місцевому відділі народної освіти. Разом із
своїм троюрідним братом, відомим польським
композитором К.Шимановським він організує
камерне товариство, читає лекції, пропагує кращі
зразки класичної музики.
У 1920 році Нейгауз - професор Київської
консерваторії, а з 1922 року починається його
творча діяльність у Московській консерваторії.
Продовжуючи і розвиваючи традиції
фортепьяного мистецтва Нейгауз створив школу,
пов'язану з високими досягненнями піанизму.
Захоплено визнана в усьому світі, нейгаузовська
школа піанізму нині розкривається у творчій
діяльності його видатних учнів - С. Ріхтера,
Е.Гилельса, Я.Зака, І.Зетеля, Є.Малініна,
О.Насєдкіна, Л.Наумова, В.Кастельского,
В.Крайнєва, В.Воскобойникова, Т.Гутмана,
А.Гінзбурга і багатьох інших музикантів.
Виконавча діяльність Г.Нейгауза ввійшла в
скарбницю музичного мистецтва. У його репертуарі
була майже вся художня фортепьяана література
від Баха до наших сучасників. Піаніст був
незмінним другом багатьох композиторів і першим
виконавцем цілого ряду творів.
Величезна ерудиція Нейгауза при великій
особистій чарівності завжди залучала до артиста
молодь. Концертні зали, класи, аудиторії, у яких
Генріх Густавович виступав, завжди були
переповнені.
Нейгаузу належать блискучі статті і нариси
про музику. Широкою популярністю користується
його талановита книга "Про мистецтво
фортепьяної гри".
Пам'ять про цього натхненного артиста, чия
творча діяльність склала цілу епоху в історії
музичного мистецтва назавжди збережеться в
серцях його друзів і шанувальників.
У 1988 році на будинку,
де народився Генріх Нейгауз, була встановлена меморіальна дошка. |
